Андрій Середа

Тарас Шевченко 1848 р
* Заради ритміки втиснуто Середою.

Тарас Шевченко 1845 р.

Андрій Середа

Пояснення

Тут дуже багато різних речей. Спочатку йдуть семітські всілякі штуки, вони перенесені в новітні релігії. Є одна легенда, за якою Бог, створивши першу людину, розтяв її на шматки. Кинута частина тіла, кожен шматок утворив вогонь, воду, землю. А людина потім відтворилася знову.

Я - частина розрізаної Богом людини. Я - частина світової космічної першолюдини. Але тут, скоріше, не про себе.

Сію рай. Мені сподобалась така річ, коли я дізнався, що Йоан Богослов - це найкоханіший апостол Ісуса Христа. Навдивовиж, він єдиний його учень, який не бачив Христа до вознесіння. Тимнеменш, для Ісуса Христа він був найсвітлішою людиною. Ісус дав Йоанові та його братові псевдо Воанергес, тобто Несучий вогонь. Вони були настільки сильні, що під час того, як вони пропагували християнство, зустрічали якийсь опір населення, вони спалювали села. Мечем і вогнем.

Правильно Ніцше казав: сильна нація приносить жертву сильному богові, слабка - несе слабкому." До чого тут довели націю, що підвішену на хресті людину, яка мучиться так, що далі нема куди, взяли за символ, забуваючи про те, що Ісус Христос і його апосоли були дуже сильними і витривалими людьми.

Сію рай. Це посвята Йоана Богослова. Він є найпершим автором фентезі. Його апокаліпсис - це супер.

Сумiш породжує сiм'я зi свiтла й вологи неба. Вважається, що людське сім'я породжене світлом і вологою неба. Це таке божественне походження людини.

Людини має тiло - його iм'я. З орлиною головою Воанергес. Символом Йоана Богослова є Орел. Тому його ім'я має тіло людини і голову орла.

Іншим разом про цю ж пісню:

Людина є частиною вселенської першолюдини. Створивши її, Бог розкраяв її на шматки, з яких постала земля, вода й сонце. Втілення сили, Христос подарував силу вогню найкоханішому своєму учневі Йоанові Богослову та його брату. Воанергес (той, що несе вогонь), розповідав про силу Христа світові. Ті, що не чули його голосу, бачили вогонь. Пам'ять про силу Ісуса, яку він посіяв, зробила силу Воанергеса вічною.

Андрій Середа

Пояснення

Це достатньо дивна пісня. Я колись дуже хотів мати дочку, та і зараз хочу. Санька, хай і він і малий, але як чоловік чоловіка, я не можу його пригорнути, аж роздушити. А з дочкою це дозволяється: пестити, слідкувати, щоб вона була охайненько вдягнена, такі дуже класні забавки.

Тут фрази, які свого часу дуже подобалися Чубаєві.

Поцілуй мене, мамо, в суцільну скроню. Скроня - найменш захищена частина тіла, а тут вона вся, як скроня.

Тут складно щось пояснювати. Всі відчуття настільки сильні, що це вже знаходиться поза свідомістю. Воно вже починає текти, ти не можеш конкретизувати ті події, вони існують самі пособі.

Ми йдемо, доню, до цього міста. Тут таке фентезі. Це найрідніше. Не просто доня, а щось найрідніше. У неї немає ім'я, вона зникла іще до того, як я встиг її назвати.

Я звертаюсь до тебе, але твої обриси звiв нетанучий снiг. Є відчуття, начебто ось воно - таке тепле, класне. А воно потім розмивається і знову нічого немає. Ці образи починають меркнути.

Ти прийшла, доню, в світ разом зі мною. Тільки з твоїм народженням народився я.

Синє сонце на тлi золота неба. На теплому небі синє холодне сонце. Знову гра кольорів прапору.

ARBOR MUNDI - космічне дерево.

Під нами сяяло сонце. Ти піднявся настільки високо, що опинився над сонцем. Як Сальвадор Далі написав картину, дивлячись на Христа зверху. Його тоді прокляла католицька церква, бо на Ісуса згори не можна дивитись. Зараз цей малюнок прикрашає вино, блін, в Україні. Дуже класний кагор. На одному боці репродукція Далі, проклята церквою, а на другому - цитата з російськомовної біблії. Оце космос. Оце ARBOR MUNDI. Клоун такий, береш, а у тебе все.

Іншим разом про цю ж пісню:

Тендітне, мов скроня, найрідніше бажання віддати усе тепло. Образи, що блукають у свідомості, дають відчуття реальності і раптово зникають, залишаючи спогад про невтілене бажання. Мрія піднімає думку над землею, народжуючи людину.

Андрій Середа